В автобіографічному начеркові "Понедельник роз" Борис Хазанов писав: "Моє життя було перерубане тричі. Вперше, коли почалася війна, вдруге, коли мене посадили до в'язниці, і втретє - коли довелось емігрувати".

Борис Хазанов (псевдонім Г.М. Файбусовича), письменник і перекладач, народився в Ленінграді, виріс у Москві. Вивчав класичну філологію в Московському університеті, був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації, після табору закінчив медичний інститут у Калініні (Тверь), працював лікарем у селі і в Москві. Через участь у самвидаві, публікації за кордоном тощо піддавався переслідуванням, 1982 р. емігрував до Німеччини. Був одним із засновників і редактором суспільно-політичного і культурологічного часопису "Страна и мир" (Мюнхен, 1984 - 1992). Лауреат премії "Література у вигнанні" (Гейдельберг) і кількох премій Міжнародного ПЕН-клубу. Автор романів, оповідань, есеїв; публікувався в Росії, Україні та в перекладах іноземними мовами. Мешкає в Мюнхені.

«Бессарабський романс» - книга про талановитих людей, дивних поворотах долі і багатоликих формах щастя. Тверезий, іронічний і одночасно люблячий погляд автора вибирає з хаосу двадцятого століття яркі, несподівані характери, принадні деталі, точні прикмети часу. Куди тільки не заносить життя героїв роману. І в глухе бессарабське містечко, і в місто Чернівці австро-угорське, румунське, радянське, і в гетто на території Трансністрії, і театр Михоелса в час його останнього підйому і загибелі, і в одеський санаторій для паралізованих дітей...

Інна Лісова живе у Києві. Її повісті і романи публікуються в журналах України, США, Ізраїлю, Німеччини, Росії. В нашому видавництві вийшли дві книги І.Лісової. За одну з них  - «Пасьянс «Чотири дами»» - авторка була удостоєна звання лауреата міжнародної літературної премії Юрія Долгорукого.

Більшість віршів, які ввійшли в нову збірку Євгенії Вєтрової, раніше ніколи не публікувалися.

В химерності віршів, "в остранении" образа проявляється головна непідробна оригінальність, деавтоматизація сприйняття, сміливість поетичної думки, "ризик" в зіставленнях, аналогіях. В одночас її поетична мова тяжіє до лаконізму, афоричності. ЇЇ улюбленим жанром є лірична мініатюра.

Григорій Гур'єв - один із самих найзагадковіших поетів "некалендарного ХХ століття" народився в 1914 році. "На краю зазеркалья" - перша збірка 90-річного автора, що ступив на поетичну стежину більш, ніж 60-років тому.

Для кількох поколінь киян із літературно-"кіношного" кола "дядя Гриша із ливарного цеха", сивочола ликоподібна людина, мандрівник по "городам и весям", став легендою: виходець із сім'ї музиканта, який закінчив Суриковське художнє училище і Консерваторію, пройшов фронт, "сороковые - роковые, свинцовые, пороховые". В долі цієї людини відобразились події, які стали історією нашої епохи, а його поезія відтворює портрет ХХ століття, або, як його називає сам автор, ХаХа століття.

Тих, хто знає перипетії долі Г.А. Гур'єва, не може не вражати чистота і теплота його поетичного голосу, розкритість його душі, а також стремління до краси і вміння дивуватись нею, що не загубилися серед мандрів. Не важливо, що піввіку ці вірші чуло лише вузьке коло рідних і друзів. В зв'язку з цим Г.А. Гур'єв любить цитувати Йоганна Себастьяна Баха: "Коли я граю в пустому храмі, то стараюсь особливо - так, немов би мене слухає найкращий в світі музикант".

До книги увійшли вибрані твори Василя Стуса - вірші з ранніх збірок ("Круговерть", "Зимові дерева" та "Веселий цвинтар") "Палімпсести" (Магаданська версія) та інші твори цього періоду, вибране листування та нотатки "З таборового зошита". Магаданська версія збірки "Палімпсести" в повному обсязі друкується вперше.

Книга адресована широкому колу читачів.

"Роман-донос" Гелія Снєгирьова - книга унікальна не лише за жанром (документальний роман); їй судилася трагічна доля: не потрапити до рук щирого вдумливого читача, але слугувати "вещдоком" (речовим доказом) злочину її автора проти існуючого соціального устрою. Ця книга написана кров'ю - автор розплатився за неї власним життям.

Ім'я письменника-новеліста, публіциста, театрального актора, журналіста, "кіношника" голосно пролунало по всьому світі (у себе на Батьківщині - боязко й пошепки) у другій половині 70-х - після його безпрецедентних за своєю відчайдушною хоробрістю та викривальною силою виступів проти радянської влади. Прибічники режиму оперативно розправилися з дисидентом, "під медичними тортурами" вирвавши в нього зречення від антирадянських переконань, та - вмираючого - відпустили на волю. Письменник прийняв мученицьку смерть за правду, а ім'я його забулося. Але ж дивом збереглась у спецархівах спецслужб його блискуча проза. І ця проза сьогодні, чверть століття по тому, звучить на повен голос: залишаючись дивовижним літературним пам'ятником, вона не втратила своєї актуальності для нинішніх і майбутніх поколінь.

Щойно тепер роман знаходить свого читача, і в цьому - вияв, нехай запізнілої, історичної справедливості. Книга може отримати друге життя, людина ж - ні...

Щойно тепер можемо казати про істинні масштаби особистості та про істинну історико-культурну значимість творчості Гелія Івановича Снєгирьова.

Пропонована книга являє собою збірку перекладів поетичних творів Джорджа Гордона Байрона (вірші, поеми, драма), здійснених за виданням „The Works of Lord Byron", The Wordsworth Poetry Library, Wordsworth Editions Ltd 1994.

Ряд творів, що ввійшли до цієї книги, українською мовою відтворені вперше.